Чому ЖЕКам ще не труба

1 липня 2015 р. набув чинності закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який протягом року мав зруйнувати монополію ЖЕКів на утримання та обслуговування багатоквартирних будинків.

Закон надав мешканцям багатоповерхівок рік часу, щоб визначитися із формою управління свого будинку: створити ОСББ чи обрати управителя. А протягом цього часу, «але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом» (ст.13, ч.4), ЖЕКи можуть продовжувати обслуговування багатоповерхівки. Тобто, не довше як до 1 липня 2016 р.

Що ми бачимо станом на жовтень 2016-го? ЖЕКи і далі продовжують обслуговувати будинки і виставляти їх мешканцям рахунки за свої послуги. І проблема зовсім не в тому, що ЖЕКи не хочуть прощатися зі своїм монопольним становищем – хоча цей фактор присутній, але не є визначальним. Проблема в тому, що народні депутати та урядовці ніяк не можуть узгодити свої дії та нормативні акти.

Все почалося з уряду, який всупереч вимозі закону розробити та привести чинні нормативно-правові акти у відповідність із цим законом протягом шести місяців, спромігся у визначений термін затвердити хіба форму протоколу зборів.

Навіть порядок зберігання протоколів зборів співвласників набув чинності лише в березні 2016 р.

А порядок списання будинків з балансу ЖЕКів, який згідно з законом, уряд мав ухвалити ще до 1 липня 2015 р., Кабмін затвердив аж 20 квітня 2016-го.

Та все це не було би великою проблемою (в Україні ухвалення підзаконних актів на виконання законів, на жаль, є більше правилом, аніж винятком), якби не той факт, що уряд досі не затвердив усі необхідні для продовження реформи документи.

Зокрема, законом визначено, що для тих будинків, у яких протягом року мешканці не змогли обрати форму управління, місцева влада має провести конкурс та призначити для таких багатоповерхівок управителів самостійно. Але порядок проведення такого конкурсу мав визначити уряд.

За задумом законодавців, такі конкурси по всій Україні мали б відбутися одразу після 1 липня ц.р., коли закінчиться крайній термін обслуговування будинків ЖЕКами. Як ви думаєте, чи могла місцева влада провести конкурс 1 липня, якщо порядок Наказ Мінрегіону про порядок проведення конкурсу з визначення управителя набув чинності лише 12 липня? Та й за один день такі конкурси не проводяться – все згідно з процедурою, яка займає кілька місяців часу.

Але і це ще не все: конкурси по визначенню управителя досі не проведені в жодній громаді, оскільки за їх результатами місцева влада має підписати з переможцями конкурсу договір, який має «відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України» (ст.11, ч.3). Проект відповідної постанови КМУ було винесено на розгляд уряду 8 вересня цього року і… відправлено на доопрацювання. Основні аргументи урядовців:

– типовий договір іде врозріз із чинним законодавством у сфері ЖКГ (і це не дивно, бо він розроблений з врахуванням змін до закону про житлово-комунальні послуги), які пройшли тільки у першому читанні ще в лютому ц.р., але ще не винесені на голосування у парламенті в цілому)

– документ не узгоджено з порядком надання населенню субсидій.

Тобто, уряд відкрито визнає, що досі не виконав вимогу закону: в шестимісячний термін усі свої нормативні акти привести у відповідність того ж таки закону.

Відтак, діяльність уряду по виконанню закону призвела до неможливості виконання цього закону на місцях.

І що при цьому роблять народні депутати України?

14 червня 2016 р., розуміючи неможливість виконання закону до 1 липня, вони ухвалюють закон, яким вносять зміни до статті 13, що визначає крайній термін обслуговування будинків ЖЕКами, і подовжують цей термін. Необхідність цього закону в пояснювальній записці обгрунтовано так: «…організація та проведення конкурсу з надання послуги з управління багатоквартирним будинком, визначення переможця за результатами конкурсу (тобто, визначення управителя), а також приймання-передача житлових будинків в управління від попереднього надавача (виконавця) послуг займатиме у часі близько 3-6 місяців…».

Правда, роблять це якось недолуго. Судіть самі: цей закон продовжує ЖЕКам можливість обслуговувати багатоповерхівки і після 1 липня, але тільки «у період від оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку до моменту визначення переможців конкурсу і укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком».

До слова, цей закон також вимагає від уряду привести усі свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом. У місячний термін.

Тепер стежимо за хронологією подій:

ЖЕКи мали можливість обслуговувати будинки тільки до 1 липня ц.р.
Закон «Про внесення зміни до статті 13 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який подовжує термін роботи ЖЕКів у період від оголошення конкурсу з визначення управителя і до укладання договорів на управління, хоч і ухвалено 14 червня, але чинності набуває 6 липня.
Порядок проведення конкурсів по визначенню управителя набуває чинності 12 липня.
Але конкурси ніде не проводять, бо типовий договір на управління урядом не затверджено досі.
Отож, не тільки на 1 липня, а й станом на сьогодні органи самоврядування не можуть провести конкурс по визначенню управителів для майже 80 % багатоповерхівок по всій країні, які не створили ОСББ або не обрали управителя самостійно.

А що ж ЖЕКи? Чому ж вони досі обслуговують будинки, якщо 1 липня вже минуло, а конкурсів ще ніхто не оголошував? Відповідь проста – бо більше нікому. Нікому готувати будинки до експлуатації в осінньо-зимовий період, забезпечувати початок опалювального сезону. Навіть не маючи на те достатніх правових підстав, хтось мусить це робити.

Ось так неузгодженість дій уряду та парламенту призводить до гальмування реформи управління житлом. І найгірше те, що ми навіть не можемо спрогнозувати, до якого часу це гальмування буде продовжуватися. Бо тепер все залежить не тільки від ухвалення урядом наказів і постанов, а й від бажання міської влади проводити конкурс по визначенню управителя: крайній термін вже не встановлений.

Тепер закон говорить, що ЖЕКи працюють, поки не буде визначено управителя. А управителя визначать, коли уряд прийме підзаконні акти, і коли місцева влада проведе конкурс.

До речі, про конкурс. Ось перелік критеріїв, за яким оцінюватимуть конкурсні пропозиції управителів:

-ціна послуги, що включатиме: витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території;
-винагороду управителю;
-рівень забезпеченості учасника конкурсу матеріально-технічним базою;
-наявність персоналу, що відповідає кваліфікаційним вимогам до професій працівників та має необхідні знання та досвід (з урахуванням пропозицій щодо залучення співвиконавців);
-фінансова спроможність учасника конкурсу;
-наявність досвіду роботи з надання послуги у сфері житлово-комунального господарства.

Це тільки мені здається, що ці критерії виписані під ЖЕКи? До речі, їх не обов’язково реструктуризовувати, переіменовувати чи приватизовувати. Щоб стати управителем, їм не потрібно робити нічого, адже вони і зараз надають послуги з управління та утримання багатоквартиних будинків. Просто при формуванні тарифу на обслуговування слово «управління» не вживається, а всі адміністративні витрати закладені у складові послуг з утримання.

Так що поживемо ще при ЖЕКах. Ліквідація монополій – складна справа, особливо при повній неузгодженості дій різних гілок влади.

Джерело: Ні корупції