Чому голова Здолбунівської РДА захищає російські товари?

На одному з минулих засідань ради командирів Здолбунівської сотні самооборони розглядалося питання щодо звернення до підприємців району з проханням маркувати товари російського виробництва. Вважаємо це питання вкрай важливим та актуальним, адже кожна гривня, віддана за російський товар, може повернутися кулею в українського військового. Оскільки багатьом споживачам ліньки шукати на упаковці країну-виробника чи розглядати штрих-код товару, вважаємо, що було б не погано, якби товари, вироблені в країні-окупанті, одразу кидалися в очі та щоб їх легко було визначати серед інших товарів.

 На сьогодні сотнею самооборони в межах прав та повноважень, які має громадська організація, було здійснено ряд заходів із вказаного питання. Так, нами серед мешканців району розповсюджуються листівки із закликом “Не купуй російське!”. Наші активісти мають найближчим часом обійти та поспілкуватися з усіма підприємцями району, які працюють у сфері торгівлі, щоб вручити їм лист від нашої сотні з проханням бойкотувати російські товари (частина підприємців уже отримали такі листи).

Проте ми вважаємо, що проведений нашою ГО комплекс заходів із вказаного питання є недостатнім. Було б добре, якби до наших починань щодо бойкоту російських товарів приєдналася влада, яка, без сумніву, має значно більше повноважень, ніж громадська організація. З цією метою ми направили голові Здолбунівської РДА Бухалу О.П. лист, в якому просимо видати відповідне розпорядження. На зразок того, що було зроблено Львівською ОДА, керівництво якої у своєму розпорядженні №318/0/5-14 від 24 липня 2014 року чітко прописало: “Усім суб’єктам господарювання на території Львівської області незалежно від форм власності, які здійснюють торгівлю товарами російського походження:

2.1. Забезпечити спеціальне маркування товарів російського походження позначкою «Товари з Російської Федерації» або з окремим нанесенням зображення прапора Російської Федерації на цінники товарів російського походження.”

Проте голова Здолбунівської райдержадміністрації, замість того, щоб просто продублювати документ своїх колег (до слова, теж “свободівців”) із Львівської ОДА, не придумав нічого іншого, як запропонувати прийняти необхідні рішення місцевим радам Здолбунівщини.

Тобто мова йде про банальне перекладання відповідальності, переведення стрілок. А листом-відповіддю Здолбунівській сотні п. Бухало, у кращих традиціях совкової бюрократії, дав нам роз’яснення щодо понять “виробник”, “штрих-код” і т. д., а також повідомив, що подібне звернення до підприємців є на сайті РДА. Звернення – це, звичайно, добре, але це не документ, як-то розпорядження… А звернутися до рад ми й самі можемо.

Р.S. Активістка Здолбунівської сотні самооборони Оксана Тимощук, ставлячи за мету перейняти досвід боротьби із російськими товарами у львівських колег, зв’язалася із  департаментом економіки Львівської ОДА, який займався вищевказаним питанням та готував відповідне розпорядження. В ході розмови вона сказала львів’янам, що голова Здолбунівської РДА із якихось причин відмовився видати таке ж розпорядження. Мовляв, воно за межами повноважень місцевих адміністрацій чи ще там щось. На це працівник Львівської облдержадміністрації відповів наступне: «Якщо у вас голова райдержадміністрації такий переляканий, то купіть йому квиток до Росії та помахайте ручкою…»  То що, громадо, скинемося на квиток? ))

Здолбунівська сотня самооборони

Від ЗС: Ось такий лист-звернення надійшов до ЗС. Дилема тут не стільки вже господарського плану, яка стосується району, а швидше патріотичного чи навіть позиції, тим більше, якщо керівник РДА-депутат від ВО “Свобода”, тому ми не могли не запитати думки самого Олександра Бухала, який ще вчора був полум’яним патріотом краю, а нині ось отримав вд самооборонців запрошення на поїздку із придбаним квиточком. Перш ніж поспілкуватись з головою РДА, ми вивчили загальну тенденцію, яка є по Україні щодо маркування товарів РФ. І ось що побачили: більш-менш радикальні чи просто рекомендаційні розпорядження і рішення прийняті в Україні районними радами, міськими радами, міськими головами і головами ОДА. Жодної такої ініціативи зі сторони районних адміністрацій ми не зустріли.

Логіка, напевне, зрозуміла: якщо на території області вища інстанція виконавчої влади ОДА примає таке рішення на рівні губернатора, то воно і так чинне по всій області, а якщо не приймає, то видати таке розпорядження голові РДА – це певною мірою протиставити себе губернаторській думці. Хоча в нашому випадку і голова РДА, і ОДА – однопартійці. Щодо географії застовування маркування, то вона надзвичайно широка – від Іванофранківщини до Херсона, від Луцька до Полтави. На Рівненщині прийнятих рішень з цього питання ми не знайшли. Єдиний документ- це лист голови Рівненської облради М.Кириллова  до ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО самоврядування. Є шанс стати першими на Здолбунівщині?

Коментар голови Здолбунівської РДА Олександра Бухала:

–          Кор.: Доброго дня, хочу запитати про те, чи підтримує голова Здолбунівської РДА, свободівець О.Бухало маркування товарів російського агресора на території Здолбунівщини?

–      О.Б.: Яка вся ця історія із зверненнями самооборони. Вони до мене приходили, показували те розпорядження львівське, воно ніким не завізоване. З якого вони сайту стягнули листа, то я не знаю, – тому це одне, а от мій лист до органів місцевого самоврядування – то друге. Розпорядження я як голова РДА не видавав. Я – “за”, але я не компетентний підписувати таке розпорядження, але я – “за”. Всі і зі всіма проблемами йдуть до мене, а що в нас немає районної ради? Нехай би зібралась і колегіально прийняла таке рішення. Рівненська ОДА теж таку лінію підтримує, проте розпоряджень теж ніяких не видавала.

–          Кор.: А скажіть, будь ласка, якби голова РДА, депутат райради, свободівець О.Бухало на сьогодні не був би головою РДА, яка позиція була б щодо цього питання?

–          О.Б.: Якщо це не для публікації, то….(далі відповідь не друкуємо, бо прозвучала дивна фраза, не для преси. Як же так не для преси, ми ж бо питання задавали публічно і відповідь хотіли почути як для преси – прим.ЗС)

–          Кор.: Ви розумієте, Олександре Павловичу, що вся дилема саме в тому, що ви зараз саме говорите.

–          О.Б.: Коли йдеш у владу, треба ставати поміркованішим, виваженішим, т.то все робити в рамках закону. Бо багато хто тільки й чекає, щоб я десь спотикнувся. Придертись немає до чого, бо землю не дерибаню, гроші не краду, то треба придертись, що некомпетентний. Видав би я це розпорядження – роздули би це по-іншому. Зрозумійте  правильно. Радикальність вулиці, вулична політика – то одне, а те що в кабінеті приймати рішення – то інше. Тут треба приймати рішення, які тягнуть за собою наслідки.

–          Кор.: А чи так ви собі уявляли, будучи доволі радикальним депутатом райради, цю посаду-голови РДА. Чи не тиснуть рамки кабінету?

–          О.Б.: Рамки не душать. Хоча в дечому  так, мушу стримуватись, хоча так хочеться комусь…Але є поведінка держслужбовця. Є депутатська робота, є методи вулиці, а є методи голови адміністрації. І виміром цього є не форма, а результативність. Розумієте?

–          Кор.: Так, я вас прекрасно розумію. В цьому і в сусідніх кабінетах багато з ким доводилось спілкуватись. Ось чомусь пригадався один чиновник в ранзі зам.голови РДА, який полюбляв так казати: «Я, як громадянин України і житель району, вас повністю підтримую,  але як державний службовець…ну, ви мене зрозумійте. Є жорстка вертикаль…» і закочував очі до стелі, натякаючи на керівників, які тиснуть згори.

–          О.Б.: Повірте мені, якби ви сиділи в такому кріслі чи кріслі мера,  теж говорили б по-іншому.

–          Кор.: Я вам ще одну крилату фразу скажу, яку почув від мера одного із міст Рівненщини: «Место сидения определяет место видения» – так звучить російською. Але розумієте, в чому дилема, у певному дисонансі того, який був Олександр Бухало раніше, до посади, і зараз. У людей виникає запитання, чому така прірва між людиною серед інших людей і тою, яка вже сидить в кабінеті. Треба або роз’яснювати людям, чому ви таким стали, або…міняти «место сидения».

–          О.Б.: Роз’яснювати людям треба, але проблем багато і всім про все не розкажеш. Це і ФАПИ, що на фінансуванні бідного районного бюджету, і вакансія начальника відділу освіти на 1400 гривень. Критикувати легше, виступати у депутатській залі легше, а тепер треба за все відповідати. Ви б бачили, що робиться в селах, як працюють деякі сільські голови. Свої гроші даю, щоб заборгованість за телефон хоч погасили і включили. Тому демократія за принципом: все що хочу – ворочу і ні за що не відповідаю – це таке, а от приймати рішення і за них відповідати – то інше. Рано чи пізно прийде час, за все треба буде відповідати і все може аукнутись. Тому риторика в залежності від позиції…

–          Кор.: Олександр Павлович, дякую за відвертість, я-то за одним коротеньким питанням прийшов, а тут ціле інтерв’ю вийшло, та все-таки з ваших відповідей я мушу сформулювати те, що таки побачать читачі ЗС.

–          О.Б.: Та формулюйте. Однією статтею більше, однією менше. І так в селах і в області всі вже знають, що більшого ворога чи популярнішого, ніж персона голови Здолбунівської РДА , в районі немає.

Розмова тривала ще довго і про люстрацію, і про призначення заступників голови, про стосунки із районною радою та її керівництвом і про співпрацю та особисті стосунки між посадовцями, ЗМІ і НГО, але в цей матеріал включаємо лише те, що стосувалось даного питання про позицію голови РДА.

Тож чи проблема лише у невиданому розпорядженні?