Без погонів і на комбайні – секрети успіху фермера на Здолбунівщині

Він чує як дихає земля, знає чого хоче його поле і ніколи не каже «ні». У нього на робочому «бусику» і особистому авто елітні номери,  але комбайн він попросив у товариша- конкурента, бо свої маленькі – старенькі «клигають». Він не святкував ювілей, бо знає що справжній подарунок – це бачити дитину яка вилікувалась завдяки його допомозі. І мабуть саме за це, Бог нагородив його щирою справжньою фермерською родиною. Ми зазирнули за лаштунки робочих буднів ФГ «Нива» і його керівника Олександра Лапчука.

«Земля  – не жінка, її не обманеш :)»

Одного дня працівник міліції, що вийшов на пенсію вирішив – господарство це його ціль і винайняв 1,5 га землі. І абсолютно не помилився, адже нині у нього близько 1000га земель у оренді. На них буяють різноманітні культури: пшениця, горох, соя та ін. Частину врожаю придбає держава, а частина поїде на далекі заокеанські континенти. Йому вдавалось пережити будь які кризові часи (хоч іноді з великими втратами) і своєю душевністю та щирістю захоплювати серця найвищих керівників області. П. Олександр вчився сам агрономії читаючи сотні книг і научав усьому сина. Та що казати – він живе на полі. Ділиться, у сезон спить всього по 4 години і навіть у сні рідна земля, а вранці швиденько вирушає аби послухати як дихає земля. Це і є його кохання, його робота і душа.

«Я вам скажу так: земля – не жінка, її не обманеш. Якщо десь не дотримаєшся всіх технологій, сівозміни, чи навіть вирішиш «зекономити», то не будете  мати нічого. Земля любить, щоб їй кланялись та обливали потом,» – ділиться основним секретом Олександр Лапчук.

«У селі всі знають»

«Хребтом» успіху п. Олександра вважають його відповідальність і небайдужість. Екс-депутат районної ради завжди переймався проблемами села. Він знає усі ямки на дорогах і подекуди навіть власноруч дещо у селі ремонтує. Знає скільки коштів сплачує у бюджет податків і велику кількість робить просто знаючи, що у цьому є потреба, за власний рахунок. Мріє про те, що у селі колись відкриють будинок «для людей похилого віку». На останніх виборах не кандидував, бо вирішив – час дати дорогу молодшим. На запитання чи хотів би стати сільським головою відповідає з посмішкою:

«На двох кріслах не всидиш. Я і так знаю проблеми, допомагаю. Коли ж я буду займатись полем, якщо буду головою?» – коментує п. Олександр.

Хоча селяни вмовляли неодноразово фермера – зайняти чиновницьку посаду. Очевидно, людина справді заслуговує на довіру. Це і підтверджується у бізнесі. Власник «Автоленду» Станіслав Середюк, розуміючи потребу, хоч і конкурента, але дав у користування ФГ «НИВА» власний величезний комбайн аби фермер міг вчасно зібрати урожай. Так і з односельчанами – люди довіряють. Ми поцікавилися у сина Мирослава:

– Чи власники земель не перестають здавати власні паї змінюючись на дорожчих орендодавців?

«Навпаки, односельчани нас знають, вони бачать нашу щоденну роботу, вони у нас працюють і знають про нашу порядність, тому самі пропонують аби ми ще більше і більше винаймали у них паїв. А як приїхали бізнесмени з Дніпра, то де потім люди їх шукатимуть?» – хизується Мирослав Лапчук.

«Він після хіміотерапії прийшов…»

Сором’язливо бізнесмен розповідає про душевне, адже виріс він у бідній родині напівсиротою. Пригадує часи коли взагалі не мав чого їсти, тому і вирішив що одним із пріоритетів буде допомога тим, хто цього потребує. На сімейних нарадах вирішують яка частину прибутку пожертвувати. Розчулюється від повідомлень у газеті та сюжетів по телебаченню. Дуже багато допомагає потребуючим односельцям. Адже вважає моменти, як наприклад коли хлопчина з бідної родини прийшов після хіміотерапії до нього подякувати – найбільшим щастям. Він продав кабана і гроші, які мали піти на святкування свого 60-річного ювілею віддав на лікування тяжкохворої дитини. І з захватом розповідає історії, коли він йшов вкотре допомогти, а люди вже з сльозами на обличчі повідомляли, що вже вдалось вилікуватись. Такі моменти його надихають допомагати що є сили іншим.

На запитання чи користуються люди його добротою і не просять зайвого каже:

«Це лишиться на їх совісті. Бог все бачить. Мене мати навчила – ніколи не оминати потребуючих і навіть циганам що у двір зайдуть дати хоч картоплину. А злим людям – все вертається» – каже Олександр Лапчук.

Ми у свою чергу бажаємо п. Олександру щедрих врожаїв, щирих людей навколо, збільшення прибутків, здоров’я і многая многая літа. Вітаємо з минулим ювілеєм і хай негаразди вас оминають.

Ольга Ферар