Африканська чума у свиней

Африканська чума свиней – захворювання яке все частіше реєструється в Україні. Спалахи захворювання зареєстровані уже у трьох районах області, а саме у Володимирецькому, Дубровицькому та Зарічненському, де в особистих підсобних господарствах громадян виявлено захворювання свиней африканською чумою.

Африканська чума свиней (АЧС), відома ще під назвою хвороба Монтгомері, – гостра контагіозна вірусна хвороба, що характеризується гарячкою, геморагічними ураженнями різних органів (крововиливами), високою смертністю (98-100%), передусім у свіжих вогнищах хвороби. До захворювання сприйнятливі лише домашні та дикі свині, не залежно від породи, віку та статі.

Вірус АЧС досить стійкий до різних фізичних, хімічних та біологічних дій. Він добре зберігається при висушуванні, заморожуванні та гнитті. При температурі 50ºС зберігає життєдіяльність до 7 років, при кімнатній температурі – від 2 до 18 місяців. Вірус є безпечним для людини, але саме людина спричиняє поширення захворювання, перевозячи продукти харчування з неблагополучного регіону, а також годуючи свиней відходами заражених продуктів харчування. Найбільший ризик поширення цього вірусу, в основному, можливий внаслідок міграції диких кабанів, які можуть бути носіями захворювання, також зараження може відбутися через грунт, стічні води, транспортні засоби, бродячих тварин, птахів, комах. Єдиний спосіб боротьби – знищення методом спалювання всього поголів’я свиней у двадцятикілометровій зоні довкола осередку інфекції, так як ліків та вакцинопрофілактики на даний час не розроблено.

Інкубаційний період при АЧС триває від 2 до 7 діб, інколи – 15 і довше.

Характерними ознаками захворювання є раптова загибель тварин, за відсутності клінічного прояву, підвищення температури тіла до 40,5-42ºС, зниження апетиту, в’ялість, швидка втомлюваність, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку, спостерігається задишка, кашель, блювота, діарея (іноді з кров’ю), частіше запор, слизові виділення з очей та носа, параліч тазових кінцівок, можливі аборти у самок, синюшність шкіри та червонувато-фіолетові плями черева, підгрудка, мошонки, вух, п’ятака та кінцівок. Хвороба охоплює 40-65% поголів’я тварин, 85-100% з яких гине впродовж 6-13 діб.

За наявності ознак захворювання свиней або виявленні трупів диких кабанів необхідно негайно повідомити ветлікаря державної установи ветеринарної медицини!

У разі ігнорування вище описаних клінічних ознак хвороба може швидко поширюватися на сусідні господарства, завдаючи значних економічних збитків, внаслідок загибелі свиней та ліквідації всього свинопоголів’я в регіоні.

З метою запобігання занесення збудника хвороби необхідно: утримувати свиней в закритих приміщеннях, обмежити можливі контакти свиней з іншими тваринами, не допускати відвідування свиногосподарств, індивідуальних господарств сторонніми людьми, вчасно проводити дезінфекцію, боротьбу з комахами, не допускати до вживання в їжу продуктів забою невідомого походження та від вимушено забитих підозрілих в захворюванні тварин. Також забороняється вигульне утримування свиней, вимушений забій (без ветеринарного огляду), лікування хворих свиней, завезення тварин без ветеринарних документів.

Управління Держпродспоживслужби в Здолбунівському районі