Адміністраціям не вистачає коштів на найелементарніше

Або Скільки коштує людям наша влада? Минулого тижня Рівненська обласна рада проголосувала за те, щоб виділити Рівненській облдержадміністрації з обласного бюджету 980 тисяч гривень на утримання апарату. Найвищий орган виконавчої влади області мав би повністю фінансуватися з Державного бюджету, проте у ньому передбачені видатки лише на зарплату обласних чиновників та частково на комунальні послуги. Працівники ОДА нарікають, що решту необхідних витрат, зокрема на канцелярське приладдя, папір, заправку картриджів, а також на пальне для службового транспорту вони змушені здійснювати з власної кишені. До слова, минулого року на утримання облдержадміністрації обласна рада теж спрямовувала чималу суму – 500 тис. грн.

Проте така ситуація актуальна не лише для області, а й для усіх без виключення районів. А тому райдержадміністрації по всій країні звертаються до районних рад, щоб ті виділяли для них кошти на придбання паперу, канцелярки, пального. Коментує голова Здолбунівської райдержадміністрації Сергій Кондрачук:

«У цьому році ми звернулися до райради із запитом на 270 тис.грн., левова частка з яких мають піти на оплату електроенергії, тепла, послуг телефонного зв’язку та Інтернету. Адже коштів, які нам виділяє на ці потреби держава, вистачає лише на декілька місяців. Окрім того, є необхідність у придбанні конвертів, паперу. І тут мова йде не лише про апарат РДА, а й про структурні підрозділи, зокрема управління соціального захисту. Минулого року це управління нарахувало субсидії понад 12 тисячам домогосподарств Здолбунівщини. Тобто було сформовано понад 12 тисяч справ, кожна з яких – декілька аркушів паперу. Ви уявляєте, як би це було, якби всім, хто звертається за субсидією, говорили «приходьте зі своїм папером». Вважаю цілком логічним за відсутності державного фінансування, купувати папір за кошти районного бюджету. Щодо витрат на транспорт, то минулого року ця послуга для потреб РДА оплачувалась за бюджетні кошти лише впродовж декількох місяців. Решту частину року автомобіль, яким користується райдержадміністрація, заправлявся із заробітної плати її працівників.

Зазначу, що на виконання делегованих повноважень кошти з районного бюджету виділяються більшістю, а, може, й усіма районними радами області. Адже я спілкуюся зі своїми колегами, ситуація всюди однакова. Лише суми різняться. Окрім того, райдержадміністрація – не єдина установа, що фінансується з Державного бюджету і на діяльність якої, окрім того, виділяються кошти з бюджету районного. На минулій сесії депутати також спрямували фінансовий ресурс у розмірі десятків тисяч гривень на зміцнення матеріально-технічної бази районної поліції, прокуратури, Служби безпеки, податкової, ДСНС тощо. І я вважаю це правильним. Можна пояснювати людям, що до них за викликом приїхала пожежна і з пожежних рукавів вся вода виливається не на вогонь, а на землю через діряві рукави, бо держава не дає коштів, щоб придбати нові рукави. А можна виділити на цей інвентар кошти з районного бюджету і забути про проблему, від якої може залежати чиєсь життя», – зазначає голова райдержадміністрації.

Проте, ситуація із катастрофічним фінансуванням місцевих державних адміністрацій в Україні такою була не завжди. Скажімо, після Помаранчевої революції, коли головою Здолбунівської РДА стала Світлана Ніколіна, райдержадміністрація мала 4 водії (з них 2 – в апараті, зараз не має жодного ні в апараті, ні в підрозділах), 4 автомобілі, а пальне, як то кажуть, «лилося рікою». Не було проблем і з коштами на конверти та канцелярку. Ситуація кардинально змінилась у 2008 році після того, як Прем’єр-міністром вдруге стала Юлія Тимошенко. Всі пам’ятають про конфлікт між нею та Ющенком. Юлія Володимирівна суттєво скоротила господарські видатки (предмети та матеріали, оплата послуг) на «Ющенкові» місцеві державні адміністрації, натомість підвищила заробітні плати бібліотекарям, завклубам та листоношам: ці категорії професій завжди були найкращими агітаторами на усіх виборах. Пригадується, як після урізання видатків на РДА, голова райдержадміністрації того періоду Любомир Кінах почав їздити на прийом громадян у села району на маршрутках. З того часу обсяги фінансування, які мали місцеві адміністрації до 2008 року, ніхто так і не відновив – повідомляють в адміністрації.

На фоні фінансово-матеріального забезпечення райдержадміністрації варто також ознайомитися із аналогічними видатками на інші владні установи Здолбунівського району, які фінансуються з місцевих бюджетів. Так, у 2016 році загальні видатки Здолбунівської районної ради складали 1 330,9 тис. грн., з яких 114,5 тис. грн. – видатки на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентаря. З цієї суми 65,0 тис. грн. – видатки на бензин. Враховуючи середню вартість 22-22,5 грн. за 1 літру пального, 251 робочий день у 2016 році, виходить, що районною радою було придбано майже 3000 л бензину. Це становить в середньому понад 11 літрів бензину на один робочий день.

Відповідно до кошторису Здолбунівського районної ради на 2017 рік (Всього 1 965,4 тис. грн), на придбання  предметів, матеріалів, обладнання та інвентаря планується спрямувати 140,1 тис. грн та 94,1 тис. грн на оплату послуг (крім комунальних)

Що стосується Здолбунівської міської ради, то у 2016 році видатки склали 2 678,4 тис. грн, придбання  предметів, матеріалів, обладнання та інвентаря спрямовано 184,5 тис. грн. У 2017 році на свої потреби міська рада планує спрямувати 3 200,0 тис. грн, з яких придбання  предметів, матеріалів, обладнання та інвентаря планується 240,0 тис. грн.

Чи великими є суми, які йдуть на комфортне пересування чиновників, канцелярське приладдя та ін. – риторичне питання. З однієї сторони, враховуючи середній рівень пенсій в Україні, вказані у цій статті суми у розмірі сотень тисяч гривень можна було б спрямувати, наприклад, на пільгове перевезення пенсіонерів. З іншої сторони, якщо чиновник думає, за які кошти заправити автомобіль, де взяти гроші на канцелярку і папір, то в такому випадку його думки можуть бути в тому напрямку, який прийнято називати корупцією.